Організація освітнього процесу

Освітній процес – це структурована система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти певного освітнього ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) відповідно до вимог стандартів освітньої діяльності та стандартів вищої освіти.

Освітній процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократичності, безперервності та ступеневості освіти. При цьому він орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвинутої особистості, здатної до постійного оновлення знань, професійної мобільності та прискореної адаптації в умовах перехідного періоду реформування економіки сільського і лісового господарства.

Нормативно-правовою базою організації навчального процесу в ліцеї є Закон України "Про вищу освіту", "Положення про організацію освітнього процесу", освітньо-професійні та освітньо-наукові програми.

Освітня програма Сівка-Войнилівського ліцею 2019-2020

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Сівка-Войнилівського ліцею

від 30.08.2019 № 111

Освітня програма Сівка-Войнилівського ліцею

Загальні положення освітньої програми

Кількість класів: початкова школа – 4, гімназія – 5, ліцей – 2.

Режим роботи закладу загальної середньої освіти І ступеня:

• мова навчання – українська;

• режим навчання – п’ятиденний;

• початок роботи – о 8.45 годині (понеділок – загальношкільна лінійка, яка розпочинається внесенням Державного Прапора України та виконанням Державного Гімну України, вівторок-п’ятниця – виконання ранкової зарядки або ранкові зустрічі, які є складовою освітнього процесу і проводяться вчителем фізичної культури або вчителями, які проводять перший урок згідно затвердженого розкладу уроків);

• початок уроків – о 9.00 годині;

• тривалість уроків у 1 класах – 35 хвилин, 2-4 класах – 40 хвилин, 5-11 класах – 45 хвилин відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту»;

• факультативні, індивідуальні та групові заняття проводяться після основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом;

• гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Освітня програма закладу загальної середньої освіти І ступеня (початкової школи) складена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» для 1-2 класів та Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» для 3-4 класів, на основі Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта), затверджених наказами МОН України від 23.04.2018 року №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загально середньої освіти І ступеня», від 25.06.2018 року №693 «Про затвердження Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами», колегією МОН України від 22.02.2018 року «Нова українська школа. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти «1-4 класи» під редакцією Шияна».

Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня (гімназії) структурного підрозділу ліцею розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 405 від 20.04.2018 року.

Освітня програма ліцею – закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 408 від 20.04.2018 року.

Освітня програма (далі – освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами початкової, базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Типова освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів (таблиці 1-6);

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 3; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження

та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки

освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів:

• 1-4-х класів складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік;

• 5-9-х класів складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік;

• 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочих навчальних планах (таблиці 1-3).

Робочі навчальні плани дають цілісне уявлення про зміст і структуру відповідного рівня освіти, встановлюють погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначають гранично допустиме тижневе навантаження учнів, передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Початкова школа

Навчальні плани початкової школи містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну, в якій передбачено додаткові індивідуальні години, курс за вибором світоглядного спрямування християнська етика.

Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми з української мови чи математики (інд.) здійснюється вчителем самостійно, фіксується у календарному плані, який погоджується заступником директора закладу освіти. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу,на окремо відведеній сторінці, на підсилення якого використано зазначені години.

Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство" та «Я досліджую світ».

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я", "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво" або інтегрованим курсом "Мистецтво".

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, 2-4 класах – 40 хвилин.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462, від 21 лютого 2018 року №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» вчитель формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Гімназія

Робочі навчальні плани гімназії складено відповідно до Навчального плану закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (таблиця 1 до Типової освітньої програми), Навчального плану закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов (таблиця 10 Типової освітньої програми).

Варіативна складова робочих навчальних планів гімназії визначається, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості Прикарпаття, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в робочих навчальних планах (таблиці 1-3).

У ліцеї здійснюється профільна підготовка з предметів природничо-математичного циклу. Тому, враховуючи індивідуальні запити та інтереси учнів, варіативна складова робочих навчальних планів гімназії використовується на:

Ø запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють кругозір чи світоглядного спрямування (християнська етика);

Ø індивідуальні та групові заняття.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту робочі навчальні плани гімназії містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів Типової освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань закладу освіти. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових робочих навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» вчителі формують самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази закладу.

Для недопущення перевантаження учнів, враховуючи їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо) за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів педагогам дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (образотворче мистецтво, музичне мистецтво, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" наповнюваність класів становить максимум 14 учнів ( в це число можуть не враховуватись учні, які навчаються індивідуально), тривалість уроків 45 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Ліцей

Робочий навчальний план для 10-11 класів розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2017 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів, а також передбачає години на групові заняття, які є складовою частиною навчальних предметів і спрямовані на розвиток критичного мислення, виконання учнівських проектів та науково-дослідницьких робіт. Всі учні 10-11 класів виконують не менше одного навчального проекту або науково-дослідницької роботи, захист яких відбувається в День науки за наказом директора . Кожна робота учня оцінюється і прирівнюється до тематичного оцінювання. Інтегровані проекти оцінюються з кожного предмету окремо.

Інваріантна та варіативна складові робочого навчального плану ліцею визначені, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості Прикарпаття, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази закладу, і відображені в робочому навчальному плані (таблиці 9-10). У ліцеї здійснюється суспільно-гуманітарний профіль -«Історичний».

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Англійська мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Алгебра», «Геометрія», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

Визначена кількість тижневих годин на вивчення базових предметів з врахуванням індивідуальних та групових занять має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами: «Інформатика», «Технології», «Мистецтво», що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку відповідно до результатів опитування учнів навчальний план кожного класу включає два предмети, які одночасно вивчаються в 10 і 11 класах (по 1,5 год./тиждень).

Для недопущення перевантаження учнів (за їх бажанням) вчителі можуть враховувати їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). В такому випадку при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

Спілкування державною мовою

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

виконання науково-дослідницьких робіт;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до наказу МОН України від 19.08.2016 року №1009 та листа МОН України від 09.08.2017 року №1/9-436.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати

здобуття початкової освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Ø Мови і літератури

Ø Математика

Ø Природознавство

Ø Суспільствознавство

Ø Мистецтво

Ø Технології

Ø Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (таблиці 4-6).

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

Ø формування компетентностей;

Ø розвитку компетентностей;

Ø перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

Ø корекції основних компетентностей;

Ø комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи

внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

А) кадрове забезпечення освітньої діяльності

всього вчителів

Присвоєно кваліфікаційну категорію

присвоєно педагогічне звання

спеціаліст

спеціаліст ІІ категорії

спеціаліст І категорії

спеціаліст вищої категорії

старший учитель

вчитель-методист

Б) навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає вимогам навчальних програм.

В) матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності

Початкова школа,гімназія та ліцей працюють в приміщенні, яке включає 16 навчальних кабінети, з них : української мови та літератури, зарубіжної літератури, математики, інформатики, історії, географії, біології, фізики, хімії, іноземної мови, майстерня для трудового навчання, Захисту Вітчизни, спортивна зала.

Г) якість проведення навчальних занять забезпечують педагоги з відповідною повною вищою освітою.

Д) моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) здійснюється щорічно відповідно до Програми розвитку закладу освіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державними стандартами.

Освітня програма містить корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами укладений на основі наказу МОН України від 31.08.2018 року №693 (додаток 10).

Освітня програма, сформована на основі Типових освітніх програм, схвалена педагогічною радою Сівка-Войнилівського ліцею (протокол №1 від 30.08.2019р.).

Освітня програма оприлюднюється на веб-сайті ліцею.

Директор ліцею А.М.Мірошник

Таблиця 1

Навчальний план

Сівка-Войнилівського ліцею

на 2019-2020 н. р.

І ступінь

Основні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень

Інваріантна складова

Мови і літератури

Українська мова

Англійська мова

Математика

Математика

Я досліджую світ

Я досліджую світ

Природознавство

Природознавство

Суспільствознавство

Я у світі

Мистецтво

Музичне мистецтво

Образотворче мистецтво

Технологія

Трудове навчання

Інформатика

Здоров’я і фізична культура

Фізична культура

Основи здоров’я

Разом

Варіативна складова

Індивідуальні

Курси за вибором

Основи християнської етики

Разом

Всього

Директор ліцею А. М. Мірошник

Таблиця 2

Навчальний план

Сівка-Войнилівського ліцею

на 2019-2020 н. р.

ІІ ступінь

Інваріантна складова

Основні галузі

Навчальні предмети

Мови і літератури

Українська мова

3,5

2,5

Українська література

Зарубіжна література

Англійська мова

Німецька мова

Математика

Алгебра

Геометрія

Математика

Суспільствознавство

Історія України

1,5

Всесвітня історія

Правознавство

Природознавство

Географія

1,5

Природознавство

Біологія

Фізика

Хімія

1,5

Естетична культура

Музичне мистецтво

Образотворче мист.

Мистецтво

Здоров’я і фізична культура

Фізична культура

Основи здоров’я

Технології

Трудове навчання, технології

Інформатика

РАЗОМ

25,5+3

27,5+3

29+3

29,5+3

31+3

Варіативна складова

Курси за вибором

Креслення

Осн. христ. етики

Фінансова грамотність

0,5

Додаткові

Інформатика

Історія

0,5

Трудове навчання

Індивідуальні

Математика

Разом

2,5

3,5

Гранично допустиме навантаження

Всього

28+3

31+3

32+3

33+3

Директор ліцею А. М. Мірошник

Таблиця 3

Навчальний план

Сівка-Войнилівського ліцею

на 2019-2020 н. р.

ІІІ ступінь

Інваріантна складова (Історичний профіль)

№

з/п

Навчальні предмети

Українська мова

Українська література

Зарубіжна література

Англійська мова

Алгебра, геометрія

Історія України

Всесвітня історія

10.

Громадянська освіта

11.

Географія

1,5

12.

Біологія і екологія

13.

Фізика і астрономія

14.

Хімія

1,5

15.

Фізична культура

16.

Захист Вітчизни

1,5

Вибірково-обов’язкові

Інформатика

Технології

Додаткові години

Курси за вибором

Фінансова грамотність

Християнська етика

Додаткові години

Захист Вітчизни

0,5

Індивідуальні

Англійська мова

Математика

Українська мова

Гранично допустиме навантаження

Всього

Директор ліцею А. М. Мірошник

Таблиця 4

до освітньої програми

Перелік навчальних програм

початкової школи

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584, листами МОН від 01.09.2015 №1/11-12709, від 25.05.2018 року №1/9-344)

№ п/п

Назва навчальної програми

Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класів

Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класи

Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

Мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

Основи здоров'я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

10.

Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

11.

Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

12.

Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3–4 класи

13.

Іноземні мови. Навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл

14.

Варіативний модуль «Хореографія». Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів, 1-4 класи.

Директор ліцею А.М.Мірошник

Таблиця 5

до освітньої програми

Перелік навчальних програм

гімназії

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

№ п/п

Назва навчальної програми

15.

Українська мова

16.

Українська література

17.

Біологія

18.

Всесвітня історія

19.

Географія

20.

Зарубіжна література

21.

Інформатика

22.

Історія України

23.

Математика

24.

Мистецтво

25.

Основи здоров’я

26.

Природознавство

27.

Трудове навчання

28.

Фізика

29.

Фізична культура

30.

Хімія

31.

Іноземні мови

Директор ліцею А.М.Мірошник

Таблиця 6

до освітньої програми

Перелік навчальних програм ліцею

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

№ п/п

Назва навчальної програми

Рівень вивчення

Українська мова

Рівень стандарту

Біологія і екологія

Рівень стандарту

Всесвітня історія

Профільний рівень

Географія

Рівень стандарту

Громадянська освіта (інтегрований курс)

Рівень стандарту

Зарубіжна література

Рівень стандарту

Захист Вітчизни

Рівень стандарту

Інформатика

Рівень стандарту

Історія України

Профільний рівень

10.

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

Рівень стандарту

11.

Технології

Рівень стандарту

12.

Українська література

Рівень стандарту

13.

Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Локтєва В. М.)

Рівень стандарту

14.

Фізична культура

Рівень стандарту

15.

Хімія

Рівень стандарту

16.

Англійська мова

Рівень стандарту

Директор ліцею А.М.Мірошник

Структура 2019/2020 навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальну середню освіту” 2019/2020 навчальний рік розпочинається 2 вересня святом – Днем знань – і закінчується, як передбачено ст. 34 Закону України "Про загальну середню освіту" проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової , основної і старшої школи.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр:

2 вересня – 27 (28) грудня 2019 року

ІІ семестр:

13 січня – 29(30) травня 2020 року

Орієнтовні терміни канікул

ТРИВАЛІСТЬ КАНІКУЛ ПРОТЯГОМ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ НЕ МОЖЕ БУТИ МЕНШОЮ 30 КАЛЕНДАРНИХ ДНІВ.

Осінні – 28.10. – 03.11.2019 – 7 днів;

Зимові – 28.12.2019 – 12.01.2020 – 16 днів;

Весняні – 23.03. – 30.03.2020 – 7 днів.

= 30 днів.

Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій загальноосвітні навчальні заклади приймають самостійно.

Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу у 2019/2020 навчальному році

Загальна тема, над якою працює школа: «Новітні освітні технології як чинник формування в учнів позитивної мотивації до навчальної діяльності та дієвий фактор підвищення результативності навчально-виховного процесу"

Пріоритетні завдання школи на 2019/2020 навчальний рік:

Спрямувати в 2019/2020 навчальному році навчально-виховну, методичну роботу школи на вивчення і творче впровадження педагогічної проблеми школи.

Посилити відповідальність кожного вчителя за якість навчання і виховання, об'єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів

Продовжити систематичну роботу колективу по забезпеченню наступності в навчанні між початковою і середньою освітою і старшою школою.

Опанування й реалізації в навчально-виховній діяльності компетентнісного підходу, педагогіки партнерства та принципу дитиноцентризму

Продовжувати пошук і впровадження нових дієвих форм роботи з обдарованими, талановитими і здібними учнями.

Навчально-виховний процес спрямувати на формування загальнокультурних, громадянських, здоров’я зберігаючих компетентностей учнів.

Забезпечити науково-методичне та кадрове забезпечення допрофільного та профільного навчання в основній та старшій школі.

Розвивати професійну компетентність педагогів шляхом використання нових інформаційно-комунікаційних технологій.

Здійснювати оцінку професійної діяльності педагогів, які атестуються.

Переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році

Методичні рекомендації про викладання навчальних предметів

Лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-5966 від 01.07.2019

«Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році»

Освітня програма ліцею 2020-2021.docx

Освітня програма Сівка-Войнилівського ліцею 2020-2021

Освітня програма ліцею 2021-2022 н.р..docx

Освітня програма Сівка-Войнилівського ліцею 2021-2022

Мова освітнього процесу

Мовою освітнього процесу в навчальному закладі відповідно до Закону України “Про освіту”, Закону України “Про державну мову України”, Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, Конституції України та Статуту ліцею є українська мова.

Окрім державної, вивчаються англійська та німецька мови (як навчальні дисципліни).

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»

Стаття 7. Мова освіти (РЕД.)

· Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

· Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти.

· У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ»

Стаття 21. Державна мова у сфері освіти (РЕД.)

· Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

· Держава гарантує кожному громадянину України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.

· Заклади освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови, зокрема заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.

· У закладах освіти відповідно до освітньої програми одна або декілька дисциплін можуть викладатися двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

· Викладання іноземної мови в закладах освіти і на курсах з вивчення іноземних мов здійснюється відповідною іноземною або державною мовою.

Організація освітнього процесу

Організація освітнього процесу