Соціальний педагог– це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини.

СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ:

• здійснює соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження безпритульності, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;

• бере участь у виховній роботі з питань профілактики появи негативних форм поведінки у неповнолітніх (паління, алкоголізму, наркоманії; дитячої злочинності тощо), пропаганди здорового способу життя, статевого виховання молоді;

• допомагає виявленню творчих нахилів, розкриттю здібностей дітей та підлітків, сприяє участі учнів у суспільно-корисній, волонтерській діяльності;

• проводить просвітницьку роботу з батьками або особами, що їх замінюють (індивідуальні бесіди, виступи на батьківських зборах);

• є посередником між школою, сім’єю, державними установами по захисту прав дітей та громадськістю; бере участь в організації їх взаємодії з метою створення умов для нормального розвитку дітей і підлітків.

Напрямки роботи соціального педагога в школі:

• психологічна підготовка до навчання у школі;

• адаптація дітей до умов перебування у навчально-виховному закладі;

• організація роботи з “важкими” дітьми;

• професійне самовизначення старшокласників;

• організація роботи з обдарованими дітьми та дітьми з творчими здібностями;

• сприяння психологічному здоров’ю дітей, підлітків, батьків та педагогів

• попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків, насильницьких дій у родині та навчально виховному закладі;

• організація роботи з дітьми пільгового контингенту;

• методична робота.

 Учням та їхнім батькам соціальний педагог надає наступні види соціальних послуг:

• допомагає в адаптації дітей при вступі до школи, переході із одного до іншого ступеня навчального закладу;

• виступає посередником між навчальним закладом та сім’єю, між батьками і вчителями;

• слідкує за відвідуванням учнями навчального закладу, допомагає у подоланні причин, що призводять до пропусків занять;

• попереджує конфлікти, які можуть виникнути в учнівськомуколективі.

Разом із педагогічним колективом навчального закладу соціальний педагог:

• – проводить консультації з учителем та іншими працівниками школи з різних соціально-педагогічних проблем з метою сприяння покращенню умов життя та навчання учнів;

• організовує співробітництво з учителями та іншими спеціалістами школи (психолог, дефектолог, лікар) при розробці індивідуальної стратегії і тактики допомоги дезадаптованим учням;

• надає допомогу в оцінці та аналізі дисциплінарних порушень учнів.

• бере участь у педрадах, батьківських зборах та нарадах, що стосуються соціально-педагогічного життя навчального закладу.

 ПИТАННЯ, ЗА ЯКИМИ МОЖНА ЗВЕРТАТИСЯ ДО СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА:

• формування гуманних відносин між учнями;

• охорона і захист прав та інтересів дітей;

• вивчення особливостей особистості учня, соціальної ситуації розвитку та умов життєдіяльності;

• вияв інтересів та потреб, проблем і труднощів дітей та підлітків;

• створення атмосфери психологічного комфорту для учнів у навчальній та позанавчальній діяльності;

• організація та координація різних видів позанавчальної діяльності дітей і підлітків;

• попередження конфліктів в учнівських колективах;

• допомога у професійному самовизначенні;

• орієнтація учнів на здоровий спосіб життя;

• профілактика правопорушень серед неповнолітніх, робота з учнями “групи ризику”;

• взаємодія з педагогами, психологами, батьками або опікунами для надання допомоги учням.

• батьки повинні забезпечувати нормальне фізичне, емоційне і психічний розвиток своїх дітей. Ніякі образи, приниження неприпустимі, так само як і застосування фізичної сили, надмірного психічного тиску і всього іншого, що негативно позначається на розвитку і формуванні особистості;

• батьки зобов’язані контролювати навчальний процес своїх дітей;

• батьки повинні дотримуватися Статуту того навчального закладу, в якому здобуває освіту їхня дитина. Прийняття участі в управлінні школи є не обов’язковим, але бажаним;

• батьки зобов’язані стежити за тим, щоб їхні діти своєчасно ліквідовували учнівські борги;

• батьки не мають права заважати навчальному процесу. Також вони повинні проявляти повагу до вчителів, представляти їх перед дітьми в позитивному світі;

• батьки зобов’язані в міру своїх фінансових можливостей забезпечити дітям нормальні умови, в яких вони могли б вчитися і розвиватися;

• борг батьків – відвідування шкільних зборів, прибуття в школу за викликом класного керівника або директора;

• батьки повинні поважати думку дитини і надавати йому право відвідування різного роду заходів, якщо він здоровий, а їх відвідини не порушують жодних планів, не шкодять її моральному розвитку, не представляють небезпеки.

Також відзначимо, що саме батьки повинні стежити за зовнішнім виглядом дітей, виконанням домашнього завдання. Права та обов’язки батьків закріплені законодавчо. Джерела їх різні. Порушення їх моментально призводить до різного роду санкцій з боку держави та уповноважених ним органів.

                                АЛГОРИТМ АДАПТАЦІЇ ДИТИНИ ДО ДИТЯЧОГО САДКА

Цей алгоритм допоможе батькам, котрі віддають дитину в садочок. А також може стати в нагоді вихователям і психологам днз, в якості основи для розробки покрокових рекомендацій щодо адаптації дітей до умов дитсадка.

За місяць до того, як віддавати дитину в дитсадок:

Розповідайте про садочок, про те, що там роблять діти, як там все влаштовано.

Гуляйте поблизу дитсадка, наголошуючи, що скоро і ваш малюк туди ходитиме.

Відповідайте на всі запитання дитини тільки правду.

Приділіть досить уваги тому, щоб навчити дитину ділитися іграшками, обмінюватися іграшками, відстоювати своє. Наголошуйте на рызниці між особистими і спільними іграшками.

За тиждень до знаменної дати:

Сходіть з малюком в дитсадок на екскурсію, зайдіть в майбутню групу, познайомтесь з вихователькою.

Говоріть з вихователькою доброзичливо, ввічливо, щоб продемонструвати дитині, що з нею вона буде в безпеці.

Кожного дня нагадуйте дитині, що скоро (напр. наступного понеділка) вона піде в дитсадок.

Як підготувати до школи дитину молодших класів після канікул

Літні канікули розслаблюють школярів, у дітей з’являється більше вільного часу, вони пізніше лягають спати і пізніше прокидаються, діти втрачають здатність концентрувати увагу на предметі, що в значній мірі заважає справлятися з розумовим навантаженням.

Школярі будь-якого віку обов’язково проходять період адаптації до школи. У дітей початкових класів цей період триває досить довго: – 1,5 місяця.

Що можна зробити батькам, щоб полегшити адаптацію дитини до школи і до процесу навчання загалом?

1. Батькам варто створити вдома спокійну і доброзичливу атмосферу. Цілком ймовірно, що успіхи дитини в навчанні на початку року будуть не такими як хотілося б. Розуміючи складність адаптаційного періоду, батькам не варто вимагати багато від свої маленьких школяриків.

2. Під час канікул зміна режиму дня закономірна річ. Батькам варто допомагати дитині наблизитись до режиму, який зазвичай є під час навчальної діяльності. Вже з середини серпня можна починати його змінювати – раніше лягати спати і відповідно прокидатися раніше; організувати режим харчування; зменшувати час, який дитина проводить за комп’ютером чи телевізором.

6 правил батькам майбутнього першокласника

Ці 6 порад психолога допоможуть полегшити адаптаційний період першокласника в школі, а також підкажуть батькам правильну лінію поведінки на цьому новому етапі життя.

Зберігайте спокій і впевненість в тому, що все буде добре. Звичайно, кожна мама чи тато хвилюються за свою дитину, особливо в такий відповідальний момент – перший раз в перший клас. Але пам’ятайте, що саме своїм настроєм і своїми думками, ми формуємо у дитини установку на майбутнє навчання в школі. Тому намагайтесь продемонструвати дитині свою впевненість в тому, що все буде добре, свій спокій і віру в сина/дочку. Ні в якому разі не лякайте дитину школою, стримуйте свої побоювання і острахи. Просто вірте в свою дитину і сприймайте її такою, як вона є.

Формуйте позитивне ставлення до школи і вчителів, але водночас будьте чесними. Не варто ідеалізувати школу, говорячи, що там буде безмежно весело, цікаво, захоплююче. Слід говорити правду про можливі труднощі, про необхідність слухати вчителя, виконувати інструкції, які інколи не подобаються. Але обов’язково переконуйте дитину в тому, що все буде добре, що вона справиться, зможе знайти те, що їй до душі, знайде друзів і отримає радість від пізнання нового.

Завжди позитивно відзивайтеся про школу і вчителів. Діти в такому віці все ще дуже залежні від батьківської думки. Вони складають свою думку, своє враження про щось нове (в даному випадку про школу) на основі висловлювань і ставлень батьків. Тому, якщо ви хочете, щоб вчитель став авторитетом для вашого першокласника, ніколи не говоріть поганого про нього при дитині. Це сприятиме гарній поведінці дитини в школі і додасть мотивації до навчання.

Булінг – це травля, цькування, переслідування однієї людиною іншою або групою людей.

Випадки насилля серед учнів завжди були частиною школи, однак, останнім часом ця  проблема стає все помітнішою, яскраво вираженою. Як правило, батьки і вчителі втручаються і відреаговують на ситуації з проявами фізичного насилля. А існує ще таке поняття як «психологічне насилля». Це образи, обзивання, приниження, знецінення, погрози, шантаж, плітки, розповсюдження інформації особистого характеру. Болючими є також висміювання, іронія, сарказм, злі жарти.

Прояви психологічного насилля в учнівських колективах можна спостерігати з молодшого віку. Та якщо малі діти діють в більшій мірі неусвідомлено, спонтанно, імпульсивно, то з віком цей вид насилля стає все більш усвідомленим та витонченішим.

Будь-які форми насилля, як фізичні, так і психологічні, яскраво відображає модель «трикутник Карпмана».

Ця модель містить три ролі, три позиції: «переслідувач», «жертва» і «рятівник» чи «свідки». У цей трикутник може бути заключено як двоє, троє людей, так і малі чи великі групи людей.

Варто зазначити, що ця модель існує не тільки у середовищі дітей, у світі дорослих людей вона проявляється широкомасштабно. Найчастіше це можна бачити у батьківсько-дитячих стосунках, у партнерській взаємодії, у компаніях, колективах, організаціях.

Які категорії дітей займають ту чи іншу позицію?

«Жертвами» найчастіше стають ті учні, які певним чином відрізняються від інших:

o   Зовнішністю (особливостями зовнішнього вигляду, тілобудови, неохайно одягнуті, з неприємним запахом брудного одягу чи тіла);

o   Поведінковими проявами (ті діти, які не вміють постояти за себе, надто стримані, сором’язливі, невпевнені в собі, дуже ранимі і чутливі).

В ролі «переслідувачів» опиняються…

o   Діти з переважаючим холеричним типом темпераменту, з занадто збудливою нервовою системою, які є нестриманими у своїх словах та діях;

o   Діти з високим рівнем емоційної напруги, які схильні «вихлюпувати» її назовні неконструктивним способом;

o   Також у цій позиції можуть виступати і діти популярні серед однолітків, з високим статусом і розвинутими навиками спілкування, але які намагаються  самоствердитись за рахунок приниження інших.

«Рятівниками» виступають діти, які співчувають «жертвам» і намагаються захистити чи допомогти їм.

А серед «свідків» опиняються учні, яких не дуже зачіпає те, що відбувається, або діти, які, хоч і співпереживають, але бояться відкрито стати на захист того, кого ображають.

Корінь цієї проблеми у тому, що і в однієї категорії дітей («жертви»), так і в іншої («переслідувачі») наявні проблеми психологічного характеру: якісь дуже важливі та значимі потреби цих дітей залишаються  незадоволеними так і в тій мірі, як їм потрібно. Як правило, це дитяча потреба у прийнятті, розумінні та увазі з боку значимих людей.

Найбільше дана незадоволена потреба позначається на самооцінці дитини: у неї недостатньо сформоване почуття власної цінності та самоповаги. Як наслідок…

«Переслідувачі» компенсують цей дефіцит, займаючи зверхню позицію стосовно інших.

«Жертви» не мають такої сміливості, у них переважає страх і тривога, тому вони так легко стають легкою здобиччю для «переслідувачів».

Ці моменти можуть підсилюватись чи усугублятись тим, яку позицію займають батьки по відношенню до дитини.

Якщо дорослими (батьками, педагогами) не будуть враховуватись важливі дитячі потреби, тоді прийдеться стикатись із наслідками.

А наслідки завжди є:

o   Такі діти мають труднощі у контактах з іншими людьми;

o   Проживають цілий спектр негативних емоцій та почуттів;

o   Проявляють замкнутість, відсутність довіри, негативізм;

o   Психосоматичні прояви.

Рекомендації батькам, чиї діти знаходяться у позиції «переслідувачів»:

o   Якщо Вам говорять чи скаржаться на те, що Ваша дитина ображає інших, у Вас може виникнути бажання покарати дитину. Не варто цього робити, тому, що це ще більше озлобить дитину, викличе прояв протесту. Покарання не виправляє поганої поведінки, а усугубляє її та знищує довіру між дитиною і дорослим.

o   Не варто також соромити чи викликати почуття провини;

o   Важливо розпитувати про почуття дитини, про мотиви, які нею рухали, з’ясувати, яка потреба штовхає дитину на такі дії.

o   Спробуйте показати сину чи доньці, що не відштовхуєте його/її, а приймаєте таким/такою як він/вона є, з усіма недоліками, помилками, слабкостями.

Рекомендації батькам, чиї діти знаходяться у позиції «жертви»:

o   Бути уважнішими до емоційного стану дитини, помічати найменші прояви суму, тривоги, безпричинних сліз, поганий сон, скарги, що не хоче іти до школи;

o   Більше цікавитись не тільки успіхами дітей, але й їхнім станом, переживаннями, більше розмовляти, підтримувати, проявляти любов через слова, дотики;

o   Заохочувати їх не замовчувати ситуації цькування, а говорити Вам, класним керівникам, психологу, соціальному педагогу.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 1646 від 28 грудня 2019 року

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

03 лютого 2020 р. за № 111/34394

Відповідно до абзацу дев'ятого частини першої статті 64 Закону України "Про освіту", згідно з пунктом 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (із змінами), з метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Порядок реагування на випадки булінгу (цькування);

2) Порядок застосування заходів виховного впливу.

2. Директорату інклюзивної та позашкільної освіти (Хіврич В. В.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л. С.

Міністр                     Г. Новосад

ПОГОДЖЕНО:

В. о. Виконавчого директора

Асоціації міст України                   В. В. Сидоренко

Уповноважений Президента

України з прав дитини                 М. Кулеба

Керівник Секретаріату

Уповноваженого Верховної

Ради України з прав людини                Л. Левшун

Голова Національної

поліції України                           І. Клименко

Міністр культури, молоді

та спорту України                           В. Бородянський

Міністр внутрішніх справ України                         А. Аваков

Міністр охорони здоров'я України                        З. Скалецька

Міністр соціальної політики України                              Ю. Соколовська

ПОРЯДОК

реагування на випадки булінгу (цькування)

I.               Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:

·        кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;

·        потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);

·        спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);

·        сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про освіту", "Про соціальні послуги", "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні".

      3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:

·        замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

·        неврівноважена поведінка;

·        агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;

·        різка зміна звичної для дитини поведінки;

·        уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;

·        відлюдкуватість, уникнення спілкування;

·        ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;

·        занижена самооцінка, наявність почуття провини;

·        поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;

·        демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;

·        схильність до пропуску навчальних занять;

·        відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;

·        депресивні стани;

·        аутоагресія (самоушкодження);

·        суїцидальні прояви;

·        явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);

·        намагання приховати травми та обставини їх отримання;

·        скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;

·        наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;

·        наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

4. До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

·        умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

·        словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

·        будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

·        будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;

·        інші правопорушення насильницького характеру.

       5. Суб'єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб'єкти реагування) є:

·        служба освітнього омбудсмена;

·        служби у справах дітей;

·        центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

·        органи місцевого самоврядування;

·        керівники та інші працівники закладів освіти;

·        засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

·        територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Суб'єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

6. Суб'єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

7. Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов'язані:

·        вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

·        за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

·        звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;

·        повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

      1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

        2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

·        невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

·        за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

·        повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

·        повідомляє центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

·        скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

II.            Склад комісії, права та обов'язки її членів

  1. Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти.

Комісія виконує свої обов'язки на постійній основі.

2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.

Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п'яти її членів.

До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

3. Головою комісії є керівник закладу освіти.

Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

Голова комісії визначає функціональні обов'язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов'язки виконує заступник голови комісії.

У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов'язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.

У разі відсутності секретаря комісії його обов'язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.

4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.

5. Член комісії має право:

·        ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;

·        подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

·        брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;

·        висловлювати окрему думку усно або письмово;

·        вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

6. Член комісії зобов'язаний:

·        особисто брати участь у роботі комісії;

·        не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

·        виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов'язками, доручення голови комісії;

·        брати участь у голосуванні.

III.         Порядок роботи комісії

1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.

2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:

·        законності;

·        верховенства права;

·        поваги та дотримання прав і свобод людини;

·        неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);

·        відкритості та прозорості;

·        конфіденційності та захисту персональних даних;

·        невідкладного реагування;

·        комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);

·        нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України "Про інформацію", "Про захист персональних даних".

3. До завдань комісії належать:

·        збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об'єктивного розгляду заяви;

·        розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

·        оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

·        визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;

·        визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);

·        моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

·        надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;

·        надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.

5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.

9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов'язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

·        ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

·        ставити питання по суті розгляду;

·        подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

    10. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.

     11. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

IV.          Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти

V.              

1. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на:

·        визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

·        виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

·        визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.

   2. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти ґрунтується на принципах:

·        недискримінації за будь-якими ознаками;

·        ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;

·        партнерства та підтримки між педагогічним (науково-педагогічним) колективом закладу освіти і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;

·        особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;

·        розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;

·        гендерної рівності;

·        участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів закладу освіти.

  3. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти є:

·        створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;

·        визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладі освіти;

·        підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);

·        формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;

·        заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

  4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти (далі - План).

Розроблення, затвердження та оприлюднення Плану забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень щодо створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

   Планування відповідних заходів здійснюється за результатами моніторингу стану освітнього середовища в закладі освіти.

Заплановані заходи повинні:

·        спрямовуватись на задоволення потреб окремого закладу освіти у створенні безпечного освітнього середовища;

·        мати вимірювані показники ефективності;

·        залучати всіх учасників освітнього процесу.

   План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.

Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.

  5. До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо:

·        організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони, відеоспостереженням за місцями загального користування тощо);

·        організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;

·        контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;

·        розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема:

·        розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших;

·        розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;

·        здатності попереджувати та розв'язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;

·        відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов'язків, пов'язаних з участю в суспільному житті;

·        здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;

·        здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;

·        здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв'язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;

·        підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг (цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;

·        створення в закладі освіти культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

ПОРЯДОК

застосування заходів виховного впливу

1. Цей Порядок визначає процедуру застосування заходів виховного впливу в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

2. Заходи виховного впливу - заходи, які застосовуються під час освітнього процесу щодо сторін булінгу (цькування) та забезпечують корекцію їхньої поведінки, зокрема виправлення деструктивних реакцій та способів поведінки у міжособистісних стосунках.

3. Заходи виховного впливу до сторін булінгу (цькування) в закладі освіти застосовуються з метою:

·        відновлення та нормалізації відносин між сторонами булінгу (цькування) після відповідного випадку;

·        недопущення повторення випадку булінгу (цькування) між сторонами булінгу (цькування);

·        загальної превенції випадків булінгу (цькування) у закладі освіти.

4. Необхідні заходи виховного впливу до сторін булінгу (цькування) визначає комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти, зокрема:

·        мету, конкретні завдання, зміст, методи та форми заходів виховного впливу;

·        критерії визначення співвідношення між запланованими та отриманими результатами заходів виховного впливу.

Моніторинг ефективності застосування заходів виховного впливу до сторін булінгу (цькування) та необхідність їх коригування визначає комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти на черговому засіданні.

5. Заходи виховного впливу реалізуються педагогічними (науково-педагогічними) працівниками закладу освіти, фахівцями служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із залученням необхідних фахівців із надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги, в тому числі територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України та інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування).

Суб'єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти під час реалізації заходів виховного впливу діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

6. Психологічний та соціально-педагогічний супровід застосування заходів виховного впливу у групі (класі), в якій (якому) стався випадок булінгу (цькування), здійснюють у межах своїх посадових обов'язків практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, зокрема:

·        діагностику рівня психологічної безпеки та аналіз її динаміки;

·        розробку програми реабілітації для потерпілого (жертви) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;

·        розробку корекційної програми для кривдника (булера) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;

·        консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу;

·        розробку профілактичних заходів.

У разі відсутності практичного психолога та соціального педагога в закладі освіти супровід застосування заходів виховного впливу у групі (класі), в якій (якому) стався випадок булінгу (цькування), здійснюють працівники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Генеральний директор директорату

інклюзивної та позашкільної освіти  В. Хіврич

ПАМЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

«Як запобігти боулінгу в учнівській спільноті?»

Агресор і жертва мають приблизно однакові позиції, які призвели до боулінгу. Невпевненість у собі одного та бажання ствердитись за рахунок слабшого проти невпевненості в собі та відсутності можливості постояти за себе. У цій битві немає переможців, тому допоможіть дітям вийти з ситуації «безболісно».

АЛГОРИТМ ДІЙ

1.   Якщо Ви помітили або запідозрили боулінг, повідомте адміністрацію школи.

2.   Не приховуйте випадки боулінгу в класі заради збереження репутації школи. Доведіть до відома батьків дітей про ситуацію з обох сторін конфлікту.

3.   Залучіть психологічну службу до розв’язання проблеми. Не ігноруйте прояви агресивної або провокативної поведінки учнів.

4.   Негайно втручайтесь у конфлікт. Не підтримуйте жодну сторону учасників конфлікту.

5.   Ретельно аналізуйте причини виникнення булінгу. Не шукайте винного.

6.   Допоможіть однокласникам потурбуватись про того, кого ображають. Будьте неупередженими у своїх оцінках, діях, висловлюваннях. Говоріть з учасниками конфлікту наодинці. Не вимагайте від них публічних пояснень чи вибачень.

7.   Створіть умови, щоб ситуація не повторилась. Розкажіть дітям, що таке насилля. Можливо булери самі потерпають від агресії батьків, старших братів або сестер і просто копіюють звичну модель поведінки.

8.   Створіть у класі атмосферу довірливого спілкування, шукайте спільні інтереси, об’єднуйте дітей.

9.   Будьте прикладом толерантного і виваженого ставлення до інших.

10.                  Покажіть дитині, що вона не наодинці з проблемами, підтримайте її і дайте зрозуміти, що вона може розраховувати на вашу допомогу.

(Про булінг)

         Булінг (від англійської – хуліган, забіяка, задирака, грубіян) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Багато дітей соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу. Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

1.    Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви  на її боці).

2.    Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

3.    Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

4.    Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).

5.    Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

6.    Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Якщо ви маєте підозри, що ваша дитина страждає від погроз, переслідувань або побиття - не тримайтеся осторонь і не чекайте допоки все налагодиться  саме по собі. Станьте на захист, будьте конструктивними та дійте.

Кілька порад батькам щодо протидії  булінгу:

1. Поговоріть з дитиною відкрито і доброзичливо, вислухайте її та запевніть, що завжди та попри все ви на її боці, а ще в тому, що кожна людина має право на повагу і безпеку.

2. Допоможіть дитині зрозуміти, що вона не є ані «ябедою», ані «наклепником». Вона смілива людина, яка не боїться говорити правду, щоб захистити себе та інших і, навіть, допомогти виправити ситуацію.

3. Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте: що і коли трапилось. Якщо є можливість - зберіть докази.

4. Домовтеся про зустрічі з дорослими, які опікуються вашою дитиною та дітьми агресорами (з батьками, вчителями, адміністрацією школи тощо).

5. На зустрічах - поясніть ситуацію, намагаючись бути максимально спокійним та конструктивним.

6. Спробуйте створити зрозумілий і максимально простий план щодо протидії  булінгу.

7. Пам'ятайте, що ваше пряме втручання, наприклад спроба «виховати» чужу дитину, особливо, якщо йдеться не про доброзичливу розмову, а про погрози  такі дії  можуть нашкодити та ще більше загострити ситуацію.

8. Дотримуйтеся плану та будьте уважні до власної дитини, її поведінки, реакцій, почуттів.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 1646 від 28 грудня 2019 року

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

03 лютого 2020 р. за № 111/34394

Деякі питання реагування

на випадки булінгу (цькування)

та застосування заходів виховного

впливу в закладах освіти

Відповідно до абзацу дев'ятого частини першої статті 64 Закону України "Про освіту", згідно з пунктом 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (із змінами), з метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Порядок реагування на випадки булінгу (цькування);

2) Порядок застосування заходів виховного впливу.

2. Директорату інклюзивної та позашкільної освіти (Хіврич В. В.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л. С.

Міністр                     Г. Новосад

ПОГОДЖЕНО:

В. о. Виконавчого директора

Асоціації міст України                   В. В. Сидоренко

Уповноважений Президента

України з прав дитини                 М. Кулеба

Керівник Секретаріату

Уповноваженого Верховної

Ради України з прав людини                Л. Левшун

Голова Національної

поліції України                           І. Клименко

Міністр культури, молоді

та спорту України                           В. Бородянський

Міністр внутрішніх справ України                         А. Аваков

Міністр охорони здоров'я України                        З. Скалецька

Міністр соціальної політики України                              Ю. Соколовська

ПОРЯДОК

реагування на випадки булінгу (цькування)

I.                   Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:

·         кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;

·         потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);

·         спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);

·         сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про освіту", "Про соціальні послуги", "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні".

      3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:

·         замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

·         неврівноважена поведінка;

·         агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;

·         різка зміна звичної для дитини поведінки;

·         уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;

·         відлюдкуватість, уникнення спілкування;

·         ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;

·         занижена самооцінка, наявність почуття провини;

·         поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;

·         демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;

·         схильність до пропуску навчальних занять;

·         відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;

·         депресивні стани;

·         аутоагресія (самоушкодження);

·         суїцидальні прояви;

·         явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);

·         намагання приховати травми та обставини їх отримання;

·         скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;

·         наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;

·         наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

4. До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

·         умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

·         словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

·         будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

·         будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;

·         інші правопорушення насильницького характеру.

       5. Суб'єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб'єкти реагування) є:

·         служба освітнього омбудсмена;

·         служби у справах дітей;

·         центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

·         органи місцевого самоврядування;

·         керівники та інші працівники закладів освіти;

·         засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

·         територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Суб'єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

6. Суб'єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

7. Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов'язані:

·         вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

·         за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

·         звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;

·         повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

      1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

        2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

·         невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

·         за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

·         повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

·         повідомляє центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

·         скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

II.               Склад комісії, права та обов'язки її членів

  1. Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти.

Комісія виконує свої обов'язки на постійній основі.

2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.

Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п'яти її членів.

До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

3. Головою комісії є керівник закладу освіти.

Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

Голова комісії визначає функціональні обов'язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов'язки виконує заступник голови комісії.

У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов'язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.

У разі відсутності секретаря комісії його обов'язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.

4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.

5. Член комісії має право:

·         ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;

·         подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

·         брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;

·         висловлювати окрему думку усно або письмово;

·         вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

6. Член комісії зобов'язаний:

·         особисто брати участь у роботі комісії;

·         не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

·         виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов'язками, доручення голови комісії;

·         брати участь у голосуванні.

III.            Порядок роботи комісії

1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.

2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:

·         законності;

·         верховенства права;

·         поваги та дотримання прав і свобод людини;

·         неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);

·         відкритості та прозорості;

·         конфіденційності та захисту персональних даних;

·         невідкладного реагування;

·         комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);

·         нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України "Про інформацію", "Про захист персональних даних".

3. До завдань комісії належать:

·         збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об'єктивного розгляду заяви;

·         розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

·         оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

·         визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;

·         визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);

·         моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

·         надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;

·         надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.

5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.

9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов'язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

·         ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

·         ставити питання по суті розгляду;

·         подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

    10. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.

     11. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

IV.             Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти

V.                 

1. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на:

·         визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

·         виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

·         визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.

   2. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти ґрунтується на принципах:

·         недискримінації за будь-якими ознаками;

·         ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;

·         партнерства та підтримки між педагогічним (науково-педагогічним) колективом закладу освіти і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;

·         особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;

·         розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;

·         гендерної рівності;

·         участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів закладу освіти.

  3. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти є:

·         створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;

·         визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладі освіти;

·         підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);

·         формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;

·         заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

  4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти (далі - План).

Розроблення, затвердження та оприлюднення Плану забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень щодо створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

   Планування відповідних заходів здійснюється за результатами моніторингу стану освітнього середовища в закладі освіти.

Заплановані заходи повинні:

·         спрямовуватись на задоволення потреб окремого закладу освіти у створенні безпечного освітнього середовища;

·         мати вимірювані показники ефективності;

·         залучати всіх учасників освітнього процесу.

   План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.

Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.

  5. До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо:

·         організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони, відеоспостереженням за місцями загального користування тощо);

·         організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;

·         контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;

·         розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема:

·         розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших;

·         розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;

·         здатності попереджувати та розв'язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;

·         відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов'язків, пов'язаних з участю в суспільному житті;

·         здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;

·         здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;

·         здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв'язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;

·         підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг (цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;

·         створення в закладі освіти культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

ПОРЯДОК

застосування заходів виховного впливу

1. Цей Порядок визначає процедуру застосування заходів виховного впливу в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

2. Заходи виховного впливу - заходи, які застосовуються під час освітнього процесу щодо сторін булінгу (цькування) та забезпечують корекцію їхньої поведінки, зокрема виправлення деструктивних реакцій та способів поведінки у міжособистісних стосунках.

3. Заходи виховного впливу до сторін булінгу (цькування) в закладі освіти застосовуються з метою:

·         відновлення та нормалізації відносин між сторонами булінгу (цькування) після відповідного випадку;

·         недопущення повторення випадку булінгу (цькування) між сторонами булінгу (цькування);

·         загальної превенції випадків булінгу (цькування) у закладі освіти.

4. Необхідні заходи виховного впливу до сторін булінгу (цькування) визначає комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти, зокрема:

·         мету, конкретні завдання, зміст, методи та форми заходів виховного впливу;

·         критерії визначення співвідношення між запланованими та отриманими результатами заходів виховного впливу.

Моніторинг ефективності застосування заходів виховного впливу до сторін булінгу (цькування) та необхідність їх коригування визначає комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти на черговому засіданні.

5. Заходи виховного впливу реалізуються педагогічними (науково-педагогічними) працівниками закладу освіти, фахівцями служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із залученням необхідних фахівців із надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги, в тому числі територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України та інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування).

Суб'єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти під час реалізації заходів виховного впливу діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

6. Психологічний та соціально-педагогічний супровід застосування заходів виховного впливу у групі (класі), в якій (якому) стався випадок булінгу (цькування), здійснюють у межах своїх посадових обов'язків практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, зокрема:

·         діагностику рівня психологічної безпеки та аналіз її динаміки;

·         розробку програми реабілітації для потерпілого (жертви) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;

·         розробку корекційної програми для кривдника (булера) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;

·         консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу;

·         розробку профілактичних заходів.

У разі відсутності практичного психолога та соціального педагога в закладі освіти супровід застосування заходів виховного впливу у групі (класі), в якій (якому) стався випадок булінгу (цькування), здійснюють працівники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Генеральний директор директорату

інклюзивної та позашкільної освіти  В. Хіврич

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 5, ст.33)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст. 1122):

1) частину другу статті 13 після цифр "173" доповнити цифрами "173-4";

2) доповнити статтею 173-4 такого змісту:

"Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку";

3) абзац перший частини третьої статті 184 доповнити словами та цифрами "крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу";

4) статтю 221 після цифр "173-173-2" доповнити цифрами "173-4";

5) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр "173-173-2" доповнити цифрами "173-4".

2. У Законі України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380):

1) частину першу статті 1 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:

"3-1) булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

систематичність (повторюваність) діяння;

наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого";

2) частину другу статті 25 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу".

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим;

3) частину третю статті 26 після абзацу дев’ятого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

"забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти".

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом п’ятнадцятим;

4) частину другу статті 30 після абзацу двадцятого доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:

"правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)".

У зв’язку з цим абзац двадцять перший вважати абзацом двадцять п’ятим;

5) у статті 53:

у частині першій:

абзац десятий після слів "форм насильства та експлуатації" доповнити словами "булінгу (цькування)";

після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування)".

У зв’язку з цим абзаци одинадцятий - сімнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим - вісімнадцятим;

частину третю доповнити абзацом шостим такого змісту:

"повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб";

6) у статті 54:

частину першу доповнити абзацом двадцятим такого змісту:

"захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю";

частину другу доповнити абзацом чотирнадцятим такого змісту:

"повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)";

7) у статті 55:

у частині другій:

абзац восьмий після слів "закладу освіти" доповнити словами "у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про";

доповнити абзацами дев’ятим і десятим такого змісту:

"подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

частину третю доповнити абзацами одинадцятим і дванадцятим такого змісту:

"сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти";

8) частину першу статті 64 після абзацу восьмого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"з урахуванням пропозицій центрального органу виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань сім’ї та дітей, розробляє та затверджує план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, порядок реагування на випадки булінгу (цькування), порядок застосування заходів виховного впливу;

узагальнює та оприлюднює інформацію про випадки булінгу (цькування) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий - двадцять шостий вважати відповідно абзацами одинадцятим - двадцять восьмим;

9) частину першу статті 65 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами восьмим і дев’ятим;

10) у статті 66:

частину першу після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев’ятим;

частину другу після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом тринадцятим;

11) пункт 2 частини другої статті 71 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"випадків булінгу (цькування) в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки, вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником";

12) частину четверту статті 73 після абзацу третього доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти;

аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування)".

У зв’язку з цим абзаци четвертий - восьмий вважати відповідно абзацами шостим - десятим;

13) частину другу статті 76 викласти в такій редакції:

"2. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України                                                                                           П.ПОРОШЕНКО

м. Київ

18 грудня 2018 року

№ 2657-VIII

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-414 від 27 червня 2019 року

Департаменти (управління) освіти і науки

обласних, Київської міської державних

адміністрацій

Заклади післядипломної педагогічної освіти

Деякі питання щодо створення

у 2019/2020 н. р. безпечного освітнього

середовища, формування в дітей та

учнівської молоді ціннісних життєвих навичок

Міністерство надсилає інформаційні матеріали щодо створення у 2019/2020 н. р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок.

Зміст листа просимо довести до відома керівників органів управління освітою різного рівня, керівників та педагогічних працівників закладів освіти з метою організації діяльності щодо захисту прав та інтересів дітей, врахування при плануванні роботи з учнівськими колективами, беручи до уваги потенціал закладу і залучаючи до освітнього процесу партнерів.

Перший заступник Міністра Павло Хобзей

Додаток до листа Міністерства освіти і

науки України від 27.06.2019 №» 1/9-414

Інформаційні матеріали щодо створення безпечного освітнього середовища,

формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок у 2019/2020 н. р.

Завдання освітян робити все, аби сучасні діти могли навчатися без страху і насилля, отримувати ціннісні життєві навички, які відповідають світу що змінюється.

Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей», яка розглянута та затверджена Вченими Радами Інституту проблем виховання (протокол № 6 від 02 липня 2018 року) та Інституту модернізації змісту освіти (протокол № 7 від 26 вересня 2018 року) буде в нагоді педагогічним працівникам, класним керівникам, вихователям, адміністрації закладів освіти, щоб усвідомити сучасні виклики виховання та його головні засади, базові моральні цінності сучасного виховання, з обов’язковим урахуванням вікових особливостей учнів. Режим доступу: https://ipv.org.ua/prohrama-nova-ukrainska-shkola/

Насильство над дітьми - це глобальне проблема, яке стала очевидною лише протягом останніх двадцяти років. Насильство над дітьми ставить під загрозу глобальний розвиток людства. Коли діти стають свідками або жертвами емоційного, сексуального чи фізичного насилля, це завдає шкоди їх здоров'ю, добробуту та майбутньому. Проблема насильства стосується не лише для окремих дітей або сімей, а є загрозою сталому розвитку суспільства в цілому.

Принцип запобігання та реагування на насилля, жорстоке поводження та експлуатацію дітей має бути ключовим у організації освітнього процесу закладів освіти.

Дані по Україні свідчать, що проблема насилля над дітьми лишається значною мірою недооціненою в країні. Деякі форми домашнього насильства приймаються як соціальна норма. Згідно зі звітом ЮНІСЕФ 2018 року, 42% батьків вважають, що емоційне насилля є допустимим задля навчання. Частка тих, хто допускає застосування фізичної сили до дитини у якості дисциплінарної міри, становить 14%. ЮНІСЕФ захищає права та інтереси дітей в 190 країнах світу, щоб перевести ці зобов'язання у практичні дії, прикладаючи особливі зусилля для досягнення найбільш вразливих дітей у всьому світі.

МОН отримало від Представництва Дитячого фонду ООН в Україні в серні 2016 року концептуальну записку «Безпечні школи в Україні», у якій було запропоновано можливі компоненти програмного підходу до створення безпечних шкіл. Наслідком цього стало створення міжсекторальної і регіональних робочих груп з питань адаптації та пілотування концепції «Безпечна школа» у пілотних закладах Донецької та Луганської області. На прохання МОН України ця група розробила концепцію «Безпечної і дружної до дитини школи», Представництво ЮНІСЕФ в Україні забезпечило ресурси для впровадження відповідного проекту у 10 пілотних навчальних закладах Донецької та Луганської області. Листом № 1/9-204 від 04.04.2018 МОН України затвердило план заходів щодо реалізації спільного проекту «Безпечна і дружня до дитини школа» протягом 2018-2019 рр.

В березні 2018 р. МОН залучило всесвітньо відомого оратора Ніка Вуйчича для проведення мотиваційних зустрічей з учителями та учнями та стимулювало початок діалогу про булінг. Відеоматеріали про ці зустрічі розміщені у вільному доступі на сайті МОН, які можна використовувати в освітньому процесі з метою запобігання булінгу та формування суспільної свідомості неприйняття булінгу в міжособистісних стосунках.

На сайті МОН розміщено створений для вільного доступу банк педагогічних технологій у рубриці «Корисні посилання щодо теми антибулінгу» для використання в профілактичній роботі в закладах освіти.

Відповідно до наказу МОН від 9 січня 2019 року № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2019 р. за № 250/33221 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється зокрема за напрямом «освітнє середовище закладу освіти», а саме:

·         забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;

·         створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

19 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 р. № 2657-VIII.

МОН підготувало рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 р. № 2657- VІІІ (лист МОН від 29.01.2019 № 1/19-881).

На виконання цього Закону згідно з наказом МОН від 06 березня 2019 року № 310 було утворено робочу групу з розроблення проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 р. № 2657-УІІІ. Натепер робочою групою підготовлено проект наказу МОН «Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти та порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» та подано на затвердження в установленому законодавством України порядку, а згодом буде скерований для реалізації органам управління освітою та закладам освіти.

Насильство над дітьми можна зупинити. Головною метою у закладі освіти є навчання дітей та дорослих безпечній взаємодії у освітньому процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків та дорослих (батьків, опікунів або працівників закладів освіти).

Для побудови безпечного освітнього середовища у закладі освіти можна скористатися методичним посібником «Кодекс безпечного освітнього середовища», який передбачає навчання школярів, батьків, педагогічних працівників закладів освіти правилам безпечної поведінки особистості, формування навичок уникнення потенційних ризиків та небезпек, а також навичок подолання труднощів у власному житті.

Що стає причиною булінгу в закладах освіти, як виявити, попередити та протидіяти цькуванню, а також правильно вирішувати конфлікти?

Відповіді на ці й інші питання можна знайти в безкоштовному онлайнкурсі «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти», який був створений за ініціативи Міністерства освіти і науки (з курсом можна ознайомитися за посиланням: https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:MON+AB101+2019_T2/about).

Конфлікти між різними учасниками та учасницями освітнього процесу, проблеми цькуваня (булінгу) і насильства в шкільному середовищі найчастіше стають перепоною для формування у школярів таких цінностей як толерантність, повага, підтримка, порядність, гармонійне спілкування та співіснування у суспільстві.

Ситуативний аналіз, проведений ГО «Ла Страда-Україна» у 2017-2018 рр., показує, що у сучасних закладах освіти переважають міжособистісні конфлікти (прізвиська, нападки, піддражнювання, образи, осмикування тощо), а сторонами конфліктів є 48% дівчат та 52% хлопців.

В процесі реформування системи освіти, важливим кроком є побудова безпечного освітнього простору, зменшення рівня конфліктів між учасниками освітнього процесу шляхом впровадження відновних практик у освітній процес.

Як показує досвід, медіація є ефективним інструментом відновного підходу, який поєднує цінності, принципи, практики і методи вирішення конфліктів. Саме ціннісний підхід став поштовхом до запровадження, за сприяння Міністерства освіти і науки України, ГО «Ла Страда-Україна» медіації та служб порозуміння в закладах освіти України.

Діяльність служб порозуміння сприяє реалізувати два суспільно значущі стратегічні завдання закладів освіти:

1) зменшення соціального напруження міжособистісних взаємин у шкільному колективі засобами медіації (посередництва);

2) формування навичок безконфліктного спілкування та навичок виходу конфліктних ситуацій в усіх учасників освітнього процесу, виховати гідну особистість зі стійкими навичками ненасильницької поведінки та прагненням створювати мирні стратегії поведінки в суспільстві.

Учасники круглого столу, який відбувся у Міністерстві освіти і науки України 19 червня 2019 року, «Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації та вирішення конфліктів мирним шляхом в закладах освіти» рекомендують:

·         включати до програм підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників інститутів післядипломної педагогічної освіти навчальні курси, лекції та практичні заняття з питань медіації та вирішення конфліктів мирним шляхом, зокрема, програму освітньої діяльності та спецкурс курсів підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників з проблеми «Базові навички медіатора в навчальному закладі. Забезпечення участі жінок і дітей у розв’язанні конфліктів та миробудуванні», з метою підвищення рівня обізнаності керівників та педагогічних працівників закладів освіти щодо впровадження медіації та відновних практик як інструменту профілактики насильства та булінгу в дитячому та молодіжному середовищі, формування безпечного освітнього середовища;

·         впроваджувати в освітній процес закладів освіти гурток «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації» та факультатив «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе».

Режим доступу

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/protidia-bulingu/1-komplekt-programmediatsiya.pdf

·         використовувати відеоролик «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Медіація - ровесників і ровесниць» та освітній електронний курс «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»

Режим доступу:

https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/vihovna-robota-shvaleni-rukopisi/

·         розвивати медіацію-однолітків, створювати служби порозуміння (Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти».

Режим доступу:

https://la-strada.org.ua/ucp_mod_news_list_show_616.html

·         розвивати співробітництво із громадськими та міжнародними організаціями і фондами, широко використовувати досвід у впровадженні медіації та відновних практик;

·         проводити освітню роботу із батьками та законними представниками дітей з питань профілактики насильства, булінгу, формування ненасильницької моделі поведінки та вирішення конфліктів мирним шляхом.

Міністерство освіти і науки і надалі продовжуватиме роботу щодо створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти, вільного від будь-яких проявів насильства, в тому числі булінгу. 23 травня 2019 року відбулася робоча зустріч «Міжнародні програми з попередження та протидії булінгу в закладах освіти», організованої спільно з Уповноваженим Президента України з прав дитини та за підтримки міжнародних партнерів, в якій взяли участь близько 40 експертів, зокрема Марія Херцог, голова та програмний директор Асоціації молоді, сім’ї та дитини у Будапешті, Угорщина, яка проводить дослідження з питань добробуту та захисту дітей, прав дитини, сімейних питань, вирішення конфліктів більше 30 років. В результаті зустрічі зокрема було визначено ключові завдання (на 1 рік) з вибору та впровадження міжнародних програми з попередження та протидії булінгу в закладах освіти в Україні.

Особливої уваги педагогічних працівників потребує і така проблема, як домашнє насильство.

У 2019 році Національною поліцією України зареєстровано 566 385 заяв щодо випадків домашнього насильства. Із них 55 929 заяв подано дорослими, а 709 заяв подані особисто дітьми.

Нагадуємо, що з метою виконання законодавчих вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року № 2229, Міністерство освіти і науки України надіслало департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, Інститутам післядипломної педагогічної освіти для використання у профілактичній освітній діяльності методичні рекомендації щодо формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення насильства як порушення прав людини, адресовані усім фахівцям, які працюють з дітьми та молоддю (лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480).

З метою забезпечення комплексного інтегрованого підходу до протидії домашньому насильству та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, шляхом проведення превентивних заходів, ефективного реагування на факти домашнього насильства наказом МОН від 02.10.2018 № 1047 затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами.

Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami

Пропонуємо педагогічним працівникам скористатися матеріалами з питань запобігання та протидії домашньому насильству, який розміщений на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Режим доступу:

https://drive.google.com/file/d/1kdBNPKwOfNWwoLNJ5RaJIvfro7oazdUw/view

Інтернет відіграє важливу роль в житті сучасної дитини. Глобальна мережа Інтернет - це необмежений ресурс, який може бути використаний як для навчання, так і для відпочинку та спілкування з друзями. Але Інтернет може бути небезпечним та становити певний ризик, особливо для дітей.

Для профілактичної роботи в нагоді може бути шкільний урок «Інтимне селфі в Інтернеті - жарт чи небезпечний ризик?» в якому акцентується увага на випадках підліткового секстінгу та онлайн -грумінгу - сумні реальності для України де діти все частіше потрапляють у ситуації, коли їх фото безконтрольно розповсюджуються в Інтернеті.

Режим доступу: http://nus.org.ua/wp-content/uploads/2019/02/rozrobka-shklnogo-yroky-na-temy-bezpeki-pdltkv-vd-seksyalnih-rizikv-v-merezh-nternet.pdf

Рекомендуємо скористатися методикою «Самоорганізований освітній простір (СООП)», яка допомагає учнівській молоді організовувати роботу в інформаційному потоці так, щоб отримати лише корисну для себе інформацію.

Використання СООП в освітнього процесі допоможе учням сформувати навички інформаційної комунікації, навчатися працювати в команді, критично мислити, логічно обґрунтовувати свою позицію, розвивати лідерські якості тощо.

Режим доступу: https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/vihovna-robota-shvaleni-rukopisi/

Торгівля людьми є однією з найганебніших форм порушення основних прав і свобод людини, що суперечить міжнародним нормам та Конституції України. Проте це явище було і залишається актуальною проблемою для України.

За січень - травень 2019 року поліцією зареєстровано 5 кримінальних правопорушень за торгівлю, учинену відносно дітей (ст. 149 КК України), що може свідчити про те, що учасники освітнього процесу недостатньо обізнані з ризиками потрапляння у ситуації, пов’язані з цим негативним явищем.

З метою належного виконання статей 7, 9, 20, 21, 22, 23, 24 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» від 20 вересня 2011року №» 3739-I, вважаємо за доцільне: продовжувати включати до програм підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників інститутів післядипломної педагогічної освіти курси, лекції та практичні заняття з питань протидії торгівлі людьми, зокрема, використання електронного курсу «Основи протидії торгівлі людьми». Режим доступу: http://www.ctcourse.org.ua/

·         створювати умови для розвитку особистості учня, його життєвих компетентностей шляхом впровадження виховної програми для учнів 7-10 класів з питань протидії торгівлі людьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» у формі проведення тематичних виховних годин (16­19 годин навчального року для кожного класу). Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/osobista-gidnist-bezpeka-zhittya-gromadyanska-poziciya

·         впроваджувати гуртки та факультативи для учнів 7 - 10 класів закладів загальної середньої освіти «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція». Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/protidiya-torgivli-lyudmi

·         проводити інформаційні кампанії до 30 липня - Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми;18 жовтня - Європейського дня боротьби з торгівлею людьми; 2 грудня - Міжнародного дня за відміну рабства; 10 грудня - Міжнародного дня захисту прав людини; розвивати співробітництво із громадськими та міжнародними організаціями і фондами;

·         налагодити освітню роботу із батьками та законними представниками дітей з питань профілактики торгівлі людьми;

·         поширювати серед учасників освітнього процесу інформацію про діяльність Кол-центру Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей за скороченими телефонними номерами: 1578 з питань протидії торгівлі людьми; 1588 з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;

Національної безкоштовної гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів Представництва Міжнародної організації з міграцій (МОМ) в Україні 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних) 527 (безкоштовно з мобільних) www.527.org.ua

Національної дитячої “гарячої “лінії 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного) та Національної «гарячої» лінії з попередження насильства, торгівлі людьми та тендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного) Громадської організації «Ла СтрадаУкраїна».

Постійної уваги потребує питання профілактики наркоманії серед дітей та учнівської молоді. Державна установа «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю» Міністерства охорони здоров’я України оприлюднила Національний звіт щодо наркотичної ситуації в Україні за 2018 рік (за даними 2017 року).

Режим доступу:

http://blog.ummcda.org.ua/%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B3-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%82%D0%B0-%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD/

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 року № 56 затверджено План заходів на 2019-2020 роки з реалізації Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року.

Режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56-2019-%D1%80 ).

Просимо в межах компетенції організувати виконання заходів, довести зміст цього Розпорядження до відома керівників органів управління освітою різного рівня та керівників закладів освіти, зокрема:

·         впроваджувати апробовані передовою міжнародною та вітчизняною практикою профілактичних стратегій формування життєвих навичок, розроблення нових і удосконалення чинних програм та методик розв’язання наркотичних і алкогольних проблем згідно з вимогами МОН до наукових, науково-методичних та освітніх видань;

·         забезпечувати підтримки розвитку системи позашкільної освіти;

·         формувати в дітей, учнівської та студентської молоді життєвих навичок, уміння протистояти ризикам і загрозам, пов’язаним з наркотиками;

·         здійснювати комплекс профілактичних заходів, спрямованих на підвищення психолого-педагогічної компетентності батьків, формування у них свідомого відповідального ставлення до виконання обов’язків, пов’язаних з утриманням, вихованням та освітою дітей;

·         впроваджувати в програми підготовки та перепідготовки педагогічних працівників сучасні методики профілактичної роботи з подолання негативних проявів серед дітей, учнівської та студентської молоді;

·         створювати методики раннього виявлення дітей, які належать до груп ризику через їх незахищеність та інші чинники, що можуть призвести до початку вживання наркотиків (діти, батьки яких перебувають у трудовій еміграції за кордоном; діти із сімей з проблемами залежності;

·         діти, що отримали психологічні травми внаслідок жорстокого поводження або сексуального насильства, безпритульні), сприяння захисту їх прав та недопущення соціального відторгнення тощо.

Зосереджуємо увагу, що профілактика правопорушень серед неповнолітніх потребує особливої уваги.

Згідно із інформацією Управління ювенальної превенції ДПД Національної поліції України у порівнянні із аналогічним періодом минулого року упродовж 5 місяців 2019 цього року дітьми скоєно на 16,2 % менше (з 2451 до 2055) кримінальних правопорушень, у тому числі на 17,4 % менше (з 1063 до 878) тяжких та особливо тяжких злочинів.

Разом з тим маємо негативну динаміку в порівняні з минулим роком за видами злочинів: вимагання - у 17 разів (із 1 до 18); зґвалтування - на 166,7 % (із 3 до 8); умисне тяжке тілесне ушкодження - на 40,0 % (із 13 до 24); злочини у сфері незаконного обігу наркотиків - на 5,3 % (із 76 до 80).

Спостерігається позитивна динаміка зменшення на 12,6 % (з 1846 до 1613) кількості дітей, які скоїли правопорушення.

Найбільше зросла кількість кримінальних правопорушень, що вчинені дітьми або за їх участю, на території Чернівецької на 92,0 % (із 25 до 48), Львівської на 29,3 % (із 75 до 97) та Миколаївської на 23,1 % (із 108 до 133) областей. Найбільш позитивна динаміка до зменшення кількості злочинів, учинених дітьми у Херсонській на 49,2 % (із 65 до 33), Чернігівській на 47,4 % (із 38 до 20) та Київській на 45,5 % (із 101 до 55) областях.

Збільшилася кількість дітей, які вчинили кримінальні правопорушення, на території Волинської на 75,0 % (із 20 до 35), Чернівецької на 34,4 % (із 32 до 43), Кіровоградської на 15,3 % (із 72 до 83) областей. Найбільш позитивна динаміка до зменшення кількості дітей, які вчинили злочини у Київській на 48,1 % (із 77 до 40), Херсонській на 41,7 % (із 36 до 21) та Полтавській на 40,7 % (із 86 до 51) областях.

Упродовж січня-травня 2019 року відносно дітей учинено на 13,2 % менше (із 2336 до 2028) кримінальних правопорушень.

Від кримінальних правопорушень потерпіло 575дітей від тяжких та особливо тяжких злочинів.

Зареєстровано:

·         92 кримінальних правопорушення за розбещення неповнолітніх;

·         23 - за статеві зносини з особою, яка недосягла статевої зрілості;

·         32 - за зґвалтування та 8 - за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом.

Найбільше зросла кількість дітей, які потерпіли від кримінальних правопорушень у Чернівецькій на 50,0 % (з 28 до 42), Полтавській на 28,8 % (з 52 до 67) та Тернопільській на 24,4 % (з 45 до 56) областях. Найменше дітей потерпіло від злочинів у Київській на 61,8 % (з 178 до 68), Львівській на 47,5 % (200 до 105) та Харківській на 36,9 % (130 до 82) областях.

З початку 2019 року до територіальних підрозділів поліції надійшло 5795 (2018 рік - 4251) заяв та повідомлень щодо безвісного зникнення неповнолітніх.

Збільшилась кількість звернень у Івано-Франківській - на 229,2 (з 24 до 79), Харківській - на 104,5 % (з 199 до 407) та Чернігівській - на 91,7 % (з 48 до 92) областях. Зменшилась кількість звернень щодо розшуку дітей у Закарпатській на 29,7 % (з 111 до 78), Черкаській на 9,9 % (з 151 до 136) та Херсонській на 7,7 % (з 194 до 179) областях.

Упродовж доби по гарячих слідах розшукано 91,8 % (5319) дітей, що зменшує ризик учинення відносно дитини протиправних дій. З метою встановлення місцезнаходження 226 дітей заведено ОРС, тривають заходи по встановленню місцезнаходження 51 дитини (26 - з минулих років).

За фактами безвісного зникнення дітей відкрито 276 кримінальних проваджень за ознаками злочину, передбаченого ст. 115 КК України (Умисне вбивство). До органів державної влади надіслано 921 інформація для вжиття спільних із зацікавленими відомствами профілактично-виховних заходів.(Статистична інформація додається).

Протидія злочинності неповнолітніх полягає у проведенні вповноваженими суб’єктами системи заходів, спрямованих на усунення або нейтралізацію факторів, що викликають вчинення неповнолітніми злочинів.

Беручи до уваги збільшення світлового часу доби, а також літні канікули, просимо уважно проаналізувати та сприяти організованій зайнятості підлітків у літній період, а також у позанавчальний час.

У 2019-2020 навчальному році в планах роботи закладів освіти радимо передбачити заходи щодо відзначення важливих пам’ятних та ювілейних дат.